***

було так холодно..

 І холодом віє з усіх боків осінь

І руки твої так замерзнуть у моїх долонях

До крику і плачу ти будеш ловить мою тінь

Аж поки не з'являться попелом всипані волосини на скронях

Навіщо чіпати минулі мої прожиття?

Щоб було ще гірше тепер відшкрібати безсоння?

Лише у нічній похмурій частині такого буття

Почути колишнього світу тьмяне і сіре відлуння?

Не хочеться більше чекати омріяних фраз

Втомилась від доторка янгола в тиші

Вже час повертатись на небо без зайвих образ

А то зсередини з'їдять мене сумнівів миші

Для чого гадати думки твої крок за кроком?

Не хочу втікати від димом запилених мрій

Ти не здогадаєшся і знову повернешся боком

До моїх замріяних, радісних вій

Тож вже час вирушати у світ цікавих подій

Де немає Тебе і не буде твоєї Душі

 Тільки світло навколо і не треба ніяких дій

Щоб заглушити всі образи, доторки, рухи...